Реконструкція фонологічної та граматичної систем спільної прото-корейсько-японської прамови, Монографія, Карпека Д.O., 2025

Реконструкція фонологічної та граматичної систем спільної прото-корейсько-японської прамови, Монографія, Карпека Д.O., 2025.

   У цій монографії висвітлено спробу реконструкції фонологічної та граматичної (морфологічної й елементів синтаксичної) систем гіпотетичної спільної прото-корейсько-японської прамови (ПКЯП), яка могла існувати у період 1-5 ст. до н.е. й використовуватись в ареалі, що охоплював Корейський півострів, острови Рюкю, Окінавські острови, острів Кюсю та південну частину острова Хонсю. Теоретичною основою для здійснення дослідження є т.зв. японо-коґурьоська гіпотеза (Семюель Мартін, Сергій Старостін, Оґура Сімпей та ін.), що постулює безпосередню генетичну спорідненість корейської та японської мов у межах ширшої алтайської мовної макросім’ї. У монографії, поряд із фонологічними та граматичними питаннями, також побіжно розглядаються деякі найсуттєвіші аспекти лексичного устрою, зокрема корейсько-японські когнати.




Середньокорейська мова.
Середньокорейською вважається мова періоду між 10 та 16 ст. н.е., тобто мова держави Корьо (918-1392 рр.) і перших прибл. 200 років держави Чосон (1392-1897 рр.) [Sohn 2012, p. 73], [Lee 1977, S. 102], [Lee 2011, p. 77-78] [Park 2024, p. 260]. Середньокорейську мову прийнято поділяти на ранню середньокорейську мову (умовні хронологічні межі: від виникнення держави Корьо до створення першої версії абетки ханґиль за часів ранньої держави Чосон) і пізню середньокорейську мову (представлена текстами на ханґилі 15-16 ст.; умовні хронологічні межі: від утвердження остаточної редакції абетки ханґиль у 1446 р. до завершення у 1598 р. т.зв. Імджинської війни37 між Кореєю та Японією, що розпочалася у 1592 р. вторгненням військ японського полководця Тойотомі Хідейосі на Корейський півострів) [Sohn 2012, p. 73], [Lee 2011, p. 77-78], [Eggert 2023, S. 109-110], [고창수 2011, 페이지 76-77].

Стандартним діалектом середньокорейської мови, з огляду на особливості політичного устрою та історичного розвитку, вважався діалект м. Кесон (зараз розташовується на крайньому південному заході КНДР у безпосередній близькості від 38 паралелі), який був столицею держави Корьо [Курбанов 2018, С. 141], [Мазур 1961а, С. 224], [Yeon 2012, p. 172]. З цієї причини у середньокорейській мові спостерігається значно більше елементів, що тяжіють до давньої мови Сілла та, логічним чином, значно менше елементів, споріднених із мовою Коґурьо [Бойко 2005б, С. 227-233], [Toh 1986, p. 33-36], [Vovin 2005b, p. 129].

ЗМІСТ.
ПЕРЕДМОВА.
1. Вступна частина.
1.1. Історія досліджень питання алтайської мовної макросім’ї загалом та корейсько-японської мовної спорідненості зокрема.
1.2. Політичний та ідеологічний аспекти гіпотетичної корейсько-японської мовної спорідненості у Японії, Республіці Корея та КНДР.
1.3. Корейська та японська мови як граматично дзеркальні мовні системи.
1.4. Етноісторичний контекст корейсько-японської мовної взаємодії.
1.5. До питання про системи фонетичної транскрипції корейської та японської мов.
2. Стислий огляд історії корейської та японської мов.
2.1. Давня корейська мова.
2.2. Давня японська мова.
2.3. Середньокорейська мова.
2.4. Середньояпонська мова / класична японська мова бунґо.
2.5. Новокорейська мова.
2.6. Новояпонська мова.
2.7. Камбун та ханмун як гібридні мовні явища.
3. Ареально-географічні межі виникнення, формування та розділення алтайської мовної макросім’ї загалом та гіпотетичної спільної прото-корейсько-японської прамови зокрема.
4. Контактна гіпотеза О. В. Вовіна як найсерйозніший контраргумент.
4.1. Гіпотеза стійкої контактної взаємодії у межах спільного ареалу та її слабкі місця.
4.2. Питання дистрибуційних критеріїв визначення надійності давньояпонських лексем та морфем.
5. Реконструкція фонологічної системи спільної прото-корейсько-японської прамови.
5.1. Засадничі регулярні фонематичні відповідності.
5.2. Базові гіпотетичні фонологічні процеси, що мають вплив на реконструкцію ПКЯП.
5.3. Семантична дзвінкість приголосних фонем.
5.4. Природа назалізованих консонантних кластерів.
5.5. Теорія консонантної леніції за О. В. Вовіним.
5.6. Епіфеноменальний «закон Арісака».
5.7. Кореляція середньокор. [i] / [uy] ↔ протокор. [*aj].
5.8. Мутація ранніх давньояпонських передньоязикових приголосних [*t] і [*n].
5.9. Протояпонська назалізація плавного сонорного приголосного [*r].
5.10. Фонологічно-артикуляційні особливості деяких фонем ПКЯП.
6. Реконструкція морфологічної системи спільної прото-корейсько-японської прамови.
6.1. Загальні положення.
6.2. Дієслівна морфологія.
6.2.1. Заперечна морфема ПКЯП [*an-]; номіналізаційна морфема ПКЯП [*-am].
6.2.2. Інфінітивна (копулятивна) морфема ПКЯП [*-i].
6.2.3. Імперативна морфема ПКЯП [*-rə].
6.2.4. Каузативна інфіксальна морфема ПКЯП [*-xijə-].
6.2.5. Прогресивно-результативна інфіксальна морфема ПКЯП [*-ara-].
6.2.6. Дієслівна морфема ПКЯП [*isi-] «мати(ся)».
6.2.7. Інфіксальна морфема минулого часу ПКЯП [*-kə-], інфіксальна морфема перфективності ПКЯП [*-na-].
6.2.8. Адномінальна морфема ПКЯП [*-r], активна адномінальна морфема ПКЯП [*-o-r].
6.2.9. Коренево-копулятивна морфема ПКЯП [*i-].
6.2.10. Віддієслівна деривативна морфема ПКЯП [*-а].
6.2.11. Походження базового кореня “realis” у японській мові.
6.2.12. Заключно-предикативна морфема ПКЯП [(?)*-u].
6.2.13. Спільне протокорейсьо-протояпонське дієслово [*na-] «виходити; з’являтися» і парадигми неправильних відмінювань у давньояпонській мові.
6.2.14. Давньояпонське нижнє двоступінчасте відмінювання і вокалічні дієслівні корені.
6.3. Іменна морфологія. 290
6.3.1. Генітивна (присвійна) активна морфема живих об’єктів ПКЯП [*ŋaj] / [*ŋa:].
6.3.2. Атрибутивна (означально-адномінальна) генітивна морфема ПКЯП [*nɨ].
6.3.3. Комітативна морфема-енклітика ПКЯП [*tə].
6.3.4. Присвійно-генітивна морфема неживих об’єктів ПКЯП [*-s-].
6.3.5. Суфіксальна морфема множини ПКЯП [*tətəŋ].
6.3.6. Морфема-маркер незаключної предикативності ПКЯП [*ku].
6.3.7. Морфема-маркер знахідного відмінка ПКЯП [*wə].
6.3.8. Інфіксально-адвербіальна аспектуальна морфема ПКЯП [*-t-].
6.3.9. Віддієслівні ад’єктивні морфеми ПКЯП [*-a] + [*-si].
6.3.10. Присвійна префіксальна морфема ПКЯП [*a-].
6.3.11. Гонорифічна інфіксальна морфема ПКЯП [*-asi-].
6.3.12. Субстантивно-каузативна морфема ПКЯП [*cirɨ].
6.3.13. Сполучна морфема ПКЯП [*ja].
6.3.14. Особовий займенник 1-ї особи ПКЯП [*wə] та займенниковий суфікс ПКЯП [*-raj].
6.3.15. Сполучна морфема ПКЯП [*na].
6.3.16. Локативна суфіксальна морфема ПКЯП [*-kə].
6.3.17. Питальна морфема ПКЯП [*ka].
6.3.18. Номінальна суфіксальна морфема ПКЯП [*-raka].
6.3.19. Зворотний займенник ПКЯП [*na].
6.3.20. Зворотний займенник ПКЯП [*ɨ] / [*ɨnɨ].
6.3.21. Гонорифічна службова морфема ПКЯП [*-mas-].
6.4. Прикінцеві положення.
7. Елементи базового словникового складу спільної прото-корейсько-японської прамови.
7.1. Загальні положення.
7.2. Лексика ПКЯП за списком Сводеша.
7.3. Питальні займенники.
7.4. Числівники.
7.5. До питання про давньокорейські лексичні запозичення у давньояпонській мові.
8. Нарис гіпотетичного синтаксису спільної прото-корейсько-японської прамови.
8.1. Загальні положення.
8.2. Просте речення.
8.3. Складносурядне речення.
8.4. Складнопідрядне речення.
8.5. Прикінцеві положення.
9. Висновки.
9.1. Загальні висновки.
9.2. Потенційні об’єкти подальших досліджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
SUMMARY.



Бесплатно скачать электронную книгу в удобном формате, смотреть и читать:
Скачать книгу Реконструкція фонологічної та граматичної систем спільної прото-корейсько-японської прамови, Монографія, Карпека Д.O., 2025 - fileskachat.com, быстрое и бесплатное скачивание.

Скачать pdf
Ниже можно купить эту книгу, если она есть в продаже, и похожие книги по лучшей цене со скидкой с доставкой по всей России.Купить книги


Скачать - pdf - Яндекс.Диск.




Теги: учебник по языкознанию :: языкознание :: Карпека